Услуги, связанные с выставками за границей, не облагаются НДС

Послуги, пов’язані з виставками за кордоном, не оподатковують ПДВ

ДФС нагадала, що послуги з влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів за межами митної території України не є об’єктом оподаткування ПДВ. 

Адже місцем постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг є місце їх фактичного надання. А для наявності об’єкта оподаткування ПДВ місце постачання таких послуг мало б знаходитися на митній території України.

По материалам: Лист ДФС від 04.08.2016 р. № 16935/6/99-99-15-03-02-15

Доверьте свой учет профессионалам, ведь для достижения наивысшего результата каждый должен делать только то, что он умеет лучше других!

Может ли быть плательщиком единого налога физическое лицо - предприниматель, предоставляющая услуги Интернет - связи и телевидения

Чи може бути платником єдиного податку фізична особа - підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку та телебачення

Відповідно до пп.8 пп. 291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).

Для яких категорій працівників скорочена тривалість робочого часу?

Для яких категорій працівників скорочена тривалість робочого часу?

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій статті 50 Кодексу законів про працю України.

ДФС пропонує внести зміни до механізму адміністративного оскарження рішень контролюючих органів

ДФС пропонує внести зміни до механізму адміністративного оскарження рішень контролюючих органів

Механізм адміністративного оскарження рішень контролюючих органів є важливим механізмом врегулювання спору між платником податків і контролюючим органом. Тому ДФС разом з Міністерством фінансів України напрацьовано пропозиції по удосконаленню цього механізму. Про це повідомив директор департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС Дмитро Донець.

У разі зміни основного місця обліку суб’єкта господарювання необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП

У разі зміни основного місця обліку суб’єкта господарювання необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП

Відповідно до ст. 7 Закону України від 22.05.2003 р. № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.2015 р. № 15, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Особливості «довірительних» відносин для юрособи-єдиноподатника третьої групи

Особливості «довірительних» відносин для юрособи-єдиноподатника третьої групи

Податківці нагадали, що доходом юридичної особи — єдиноподатника третьої групи у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

З приводу зарахування отриманих повіреним на користь довірителя орендних платежів у рахунок відшкодування витрат повіреного, пов’язаних з утриманням, обслуговуванням та передпродажною підготовкою майна, фахівці ДФС послались на статтю 626 Цивільного кодексу України. Так, згідно з цією нормою відносини між суб’єктами господарювання регулюються договорами, які є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Чи має право підприємство-правонаступник, що утворилось після реорганізації, враховувати від’ємне значення з податку на прибуток підприємства, що ліквідувалось?

Чи має право підприємство-правонаступник, що утворилось після реорганізації, враховувати від’ємне значення з податку на прибуток підприємства, що ліквідувалось?

Фахівців ДФСУ запитали: чи має право підприємство-правонаступник, що утворилось після реорганізації (злиття, розподілу, виділення тощо), враховувати при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємств від’ємне значення об’єкта оподаткування підприємства, що ліквідувалось?

Відповідаючи на питання податківці зауважили, що порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).