До Вашої уваги деякі із питань, що цікавили платників:
1. Чи є базою нарахування ЄСВ сума вихідної допомоги, нарахована при звільненні?
Відповідь: Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5. Пунктом 3.8 розділу 3 Інструкції № 5 визначено, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці.
Отже, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування ЄСВ. Зазначена норма визначена в пункті 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.
2. Як нараховується ЄСВ на премії, виплачені у 2016 році за 2015 рік?
Відповідь: Нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування. Частиною 4 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що обчислення ЄСВ за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону про ЄСВ нараховується єдиний внесок.
Отже, при нарахуванні премії в поточному місяці за попередні періоди суми такої премії включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування. При цьому ЄСВ нараховується за ставкою 22%, тобто ставкою, що діє на день фактичного нарахування доходу.
3. Чи потрібно подавати звіт щодо сум нарахованого ЄСВ суб’єкту господарювання, який не має найманих працівників?
Відповідь: Якщо юридичні особи та фізичні особи — підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), Звіт до фіскальних органів ними не подається. При цьому, фізичні особи — підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подавати звіт за себе незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність (крім ФОП — спрощенців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу).
4. Чи переноситься граничний термін подання звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день?
Відповідь: Відповідно до п. 13 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 квітня 2015 року № 435, якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий день чи інший неробочий день, то останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день.
5. Яким чином страхувальнику виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ до закінчення терміну її подання?
Відповідь: У разі виявлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого ЄСВ до закінчення терміну його подання, страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.
6. В який термін та за якою формою подають звіт щодо сум нарахованого ЄСВ ФОП, які обрали загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників?
Відповідь: Форми та строки подання звітності передбачено Порядком № 435. Фізичні особи — підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, формують та подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Звіт подається за формою згідно таблиць 1, 4 додатка 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».
7. До якого фіскального органу подається звітність та сплачується ЄСВ, у разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?
Відповідь: У разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.
Відповідь: У разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.
8. Як нарахувати ЄСВ, якщо зарплата і відпускні нараховані за поточний і майбутній періоди?
Відповідь: Якщо працівникові розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, то нарахування ЄСВ здійснюється за кожен період окремо. При цьому єдиний внесок сплачується з усієї суми нарахованих відпускних в місяці, в якому були здійснені нарахування.
Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, в якому загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час і частину відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄСВ. Одночасно ЄСВ на суму другій частині відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування ЄСВ майбутнього періоду.
9. Чи нараховується єдиний соціальний внесок на суми компенсації за невикористану відпустку звільненим працівникам?
Відповідь: Відповідно до абзацу другого пункту 10 статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Якщо працівник звільняється за угодою сторін (пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП), то згідно із статтею 116 КзпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регулюється виключно Законом № 2464. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено базу нарахування ЄСВ, а саме ЄСВ нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з підпунктом 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати.
Таким чином, зазначені виплати є базою для нарахування ЄСВ. Відповідно до загальних положень Закону № 2464 страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄСВ. Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ.
Після звільнення застрахованої особи підприємство не несе обов’язку страхувальника для цієї особи, а відповідно і платника ЄСВ. Отже, особам, яким за період після звільнення нараховано компенсації за невикористану відпустку, ЄСВ на зазначені суми не нараховується.
По материалам: ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві
Доверьте свой учет профессионалам, ведь для достижения наивысшего результата каждый должен делать только то, что он умеет лучше других!
Возможно, Вам будет интересно:
